Таку думку висловив сьогодні під час прес-конференції в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» член селекційної комісії фестивалю, кінознавець Володимир Миславський.

Для участі в ювілейному Міжнародному фестивалі короткометражного кіно «Харьковская сирень» надійшло 248 фільмів з 33 країн. Як повідомила сьогодні в ході прес-конференції у інформаційно-виставковому центрі «Бузок» начальник управління у справах преси та інформації ХОДА, співголова оргкомітету кінофестивалю «Харьковская сирень» Вікторія Маренич, це рекордна кількість заявок за всі 5 років існування фестивалю.

Голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін заявив, що інформаційно-виставковий центр «Бузок» надає великі можливості для проведення не тільки художніх виставок, але й інших заходів, пов'язаних з культурою.

Голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін висловив подяку всім, хто зробив можливим відкриття в центрі Харкова сучасного інформаційно-виставкового центру «Бузок».

В ході урочистого відкриття інформаційно-виставкового центру «Бузок» Віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко побажав успіху галереї і тим, хто надав свої картини для сьогоднішньої експозиції. Він зазначив, що мистецтво творять ті, хто має талант, і можна пишатися тим, що в Україні і Харкові багато таких людей.

В урочистому відкритті взяли участь Віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко, голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін, голова обласної ради Сергій Чернов та начальник управління у справах преси та інформації ХОДА Вікторія Маренич.

«Приємно, коли і обласна, і міська влада підтримують мистецтво, у самому серці міста створюють галерею, в якій можна ознайомитися як з постійно діючою колекцією, творами художників, які тут живуть і творять, так і з роботами тих авторів, яких будуть запрошувати, щоб показати їхнє мистецтво харків’янам», - зазначив Костянтин Грищенко.

В ході прес-конференції в ІА «Укрінформ» голова Харківської обласної державної адміністрації Михайло Добкін нагадав, що в травні свій п'ятий ювілей відсвяткує фестиваль «Харьковская сирень», одна з візитних карток регіону.

«Цей фестиваль - приклад того, що є речі, які приживаються й стають необхідними суспільству. І той, хто хоче отримати повагу людей, зробить так, щоб «Харьковская сирень» мала можливість відсвяткувати 10-річний, 20-річний і навіть 100-річний ювілей», - сказав Михайло Добкін.

25 марта завершился прием работ для участия в V Международном кинофестивале «Харьковская сирень», который состоится в Харькове 17-19 мая 2013 года. 

Сьогодні в рамках акції «Харьковская сирень. PS» історик кіно, викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого Сергій Гавриленко продемонстрував роботу кіноапарата, виготовленого за кресленнями харківського винахідника Йосипа Тимченка. За словами історика, цей винахід не був власне кінематографом, але однією з останніх ланок, яка віщувала появу кіно.

«Найголовніше значення роботи Йосипа Тимченка полягає в тому, що він був першим винахідником, який ще до братів Люм'єр створив механізм переривчастого руху – основну частину будь-якої кінокамери і кінопроектора. Механізм переривчастого руху необхідний для того, щоб більш реально показати ілюзію руху – його необхідно переривати на якусь секунду, затримувати перед глядачем, а потім міняти на наступну картинку. Його винахід геніально простий», – заявив історик.

У харківському кінотеатрі «Боммер» відбувся майстер-клас історика і теоретика кіномистецтва, режисера документальних фільмів Сергія Гавриленка на тему «Археологія кіно», який пройшов в рамках проекту «Харьковская сирень. PS».

«Археологія кіно – це предмет, який відомий у всьому світі дуже давно, на протязі більше 40 років. Він викладається в усіх університетах Європи, США, Японії та інших країн. В Україні він раніше не викладалася, ми ввели його всього 3 роки тому на кафедрі кінознавства університету ім. Карпенка-Карого, де він читається для майбутніх теоретиків та істориків кіно. Ця дисципліна вивчає період з 1420 року, коли з'явилася перша технічна проекція статичного зображення на екран, і до раннього кінематографа 20-х років XX сторіччя. Вона розглядає всі технічні винаходи за ці 500 років, що передували появі кінематографа», – повідомив Сергій Гавриленко.